обиватель

обиватель
-я, ч.
1) Людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин.
2) заст. Постійний мешканець якої-небудь місцевості, населеного пункту і т. ін.
3) зах. Поміщик.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат
Синонимы:

Смотреть что такое "обиватель" в других словарях:

  • обиватель — обивальщик Словарь русских синонимов. обиватель сущ., кол во синонимов: 1 • обивальщик (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин …   Словарь синонимов

  • обиватель — громадянин [II,V,VI] поміщик [I,VII] …   Толковый украинский словарь

  • обиватель — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • обиватель — житель …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • обивательський — а, е. 1) Власт. обивателю, обивателям (у 1 знач.). 2) заст. Прикм. до обиватель 2). || Належний обивателю, обивателям. 3) зах. Прикм. до обиватель 3) …   Український тлумачний словник

  • ОБИВАТЬ — ОБИВАТЬ, обить что, околотить, сбить долой, отрывать и скидывать ударом. Ветер обил яблоки, или ветром их обило. Обейте всю худую штукатурку. | Затаскать, избить ноской. Доченька весь подолец обила! У кафтана рукава обиты. | Чем, околачивать,… …   Толковый словарь Даля

  • обивальщик — сущ., кол во синонимов: 3 • обиватель (1) • обивщик (3) • обшивальщик (2) …   Словарь синонимов

  • бюргер — а, ч., заст. 1) У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин. 2) перен. Обиватель, міщанин …   Український тлумачний словник

  • міщанин — а, ч. 1) У дореволюційній Росії – особа, що належала до міщанства. 2) перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором; обиватель …   Український тлумачний словник

  • обивателька — и. Жін. до обиватель …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»